Книгу можна розглядати як оригінальне поєднання елементів роману, щоденника, сценарію та інноваційного підручника з передачею знань на основі складових методу кейс-стаді – глибокого аналізу конкретних подій, які системно поєднуються в різних вимірах і часі, на прикладі певної ситуації. Відсутність заголовків і частин, які скеровують читача, – спеціальний прийом. Скеровуючими складовими тут виступають зміст і способи представлення прихованих у ньому подій, які з’єднують та продовжують теми, пояснюють попередні або залишають їх інтерпретацію на розсуд читача.Ракурс, запропонований автором, оригінальний за виразом і формою повідомлення та цікавий завдяки багатовимірному та багатоконтекстному змісту, збагачений акцентами світу перевернутих понять. Автор використовує велику кількість метафор, посилань на історичні та філософські контексти та ключових фраз, які спонукають до роздумів. У книзі можна знайти чимало оригінальних трактувань і поглядів на основні категорії, поняття та терміни. Слід звернути увагу на авторський підхід та концепцію методологічної основи міфу про «фейкові новини».Використаний наратив являє собою багатовимірний мінімалізм, доповнений точним синтезом. Це стосується опису подій, методології підготовки та розробки складних розвідувальних операцій. У книзі багато оригінальних визначень щодо ключових понять оперативної діяльності сучасних розвідувальних служб. Представлені ситуаційно-культурні, ментальні, інтелектуальні та методологічні контексти конкретних подій – це літературні образи. Асоціації з наративом У. Еко, В. Волкова, Ф. Кафки чи Т. Манна неодмінно знайдуть своє місце в інтерпретації читачів.Цю книгу варто прочитати хоча б один раз. Проте, щоб мати змогу декодувати більшість закладених у ній пластів, смислів і тем, дізнатися про наміри героїв, мотиви їхніх вчинків, інтерпретувати події, зрозуміти роль синергії контекстів, людей і подій, – одного разу замало. Я отримала велике задоволення від прочитання цього твору. Барбара Вишневська-Пазь – доктор суспільних наук (соціологічних), професор Вроцлавського університету. Консультант Навчального центру спеціальних військ у Кракові. Керівник Центру навчання та освіти у сфері безпеки та віце-президент науково-дисциплінарної Ради з безпеки Вроцлавського університету. Спеціалізується в галузі суспільних комунікацій та соціології безпеки.
