Традиція відзначати День книголюба зародилася в США, однак у наш час цифрових технологій перекинулася й на інші країни та континенти. День книголюба - це щось на кшталт Гелловіну для бібліофілів. Традиція щорічного відзначення цього дня зародилася в Сполучених Штатах і так само стала поширюватися світом, як і чудернацькі й почасти моторошні практики святкування Гелловіну. Кому саме спало на думку започаткувати таку 24-годинну данину пошани до цього найдавнішого носія друкованого слова, невідомо. У кожному разі, вже протягом трьох років 9 серпня бібліофіли з великим пієтетом відзначають це свято.

Цікаво, що День книголюба, тобто шанувальника цього, так би мовити, аналогового носія інформації через пандемію COVID-19 цьогоріч відзначається майже цілком у цифровому форматі. Тут особливу роль відводиться соцмережі Twitter, що стала місцем збору затятих бібліофілів. Щоб пересвідчитися в цьому, варто поглянути на такі хештеги як #bookloverday, #BuchlieberTag або #díamundialamantesdeloslibros.

Не тільки джерело знань, а ще й утіха для колекціонера
Слово "бібліофіл" походить від грецьких "бібліон" і "філеа", що в перекладі - "книга" і "схильність, або сильна пристрасть", а в підсумку - "книголюб". Зазвичай бібліофіли не полюють за книгами через їхній зміст, натомість їх радше вабить вік книги, її обрамлення, обкладинка, авторство, видання й наклад або інші нюанси та особливості, що роблять її такою раритетною, цінною та бажаною.

Пристрасть колекціонувати книжки існує практично відтоді, як існують і самі книги. Найвідомішим бібліофілом стародавнього світу був, мабуть, ассирійський цар Ашшурбанапал, який зібрав у своєму палаці десятки тисяч тогочасних письмових джерел та пам'яток. Дещо згодом, уже в римську епоху відомий римський політик, красномовець і філософ Цицерон, який був сам затятим колекціонером книжок, сказав: "Якщо хтось має садок і бібліотеку, то він має все, що потрібно".